Чи не кожна людина упродовж свого життя могла в більшій чи меншій мірі відчувати прояви даного явища. Причиною виникнення задишки можуть бути різноманітні фактори. До прикладу, такі як – інтенсивне кардіо тренування, надмірна вага, прийом певних препаратів, різні види хвороби та ін. У цій статті ми спробуємо глибше розібратися з даним явищем. Зокрема переглянути випадки, коли це є звичайним тимчасовим проявом, яке виникло в силу тих чи інших обставин, а коли симптом, який здатен попередити серйозні захворювання.
Для того, щоб розібратися у цій тематиці глибше необхідно спершу визначити, що таке задишка і чому вона виникає. Задишка – це своєрідний сигнал (симптом), який базується на суб’єктивних відчуттях, пов’язаних з ускладненням дихання. Ці труднощі можуть бути різної складності та інтенсивності. Це випливає із взаємодії між багатьма фізіологічними, психологічними, соціальними факторами, а також пов’язане з умовами навколишнього середовища. За даними Клінічного центру безперервної освіти Клівлендського університету, у кожного четвертого, хто відвідує лікаря, спостерігається задишка. Одна із головних проблем, з якою стикаються медичні працівники, є суб’єктивність даного явища, що ускладнює точне визначення діагнозу.
В силу того, що задишка є суб’єктивним явищем і в кожного вона може проявлятися по різному, то і симптоматика здатна відрізнятися. Науковці виділили кілька загальних проявів даних сигналів, які є характерними для багатьох людей. Серед основних потрібно виділити кашель (зазвичай інтенсивний, може супроводжуватися хрипом), стиснення в грудях, брак повітря (своєрідне відчуття задухи, неможливість вдихнути на повні груди), пришвидшене серцебиття. До нехарактерних проявів даного явища, які можуть свідчити про серйозні захворювання відносять: кровохаркання (в більшості випадків хвороби легень), здуття вен шиї - означає легеневе серце, викликане важкою ХОЗЛ, застійною серцевою недостатністю або тампонадою серця; сильна біль у горлі може свідчити про епіглотит; болі в грудях можуть свідчити про перикардит, легеневу емболію, пневмонії; парадоксальний пульс (серцево-судинна недостатність, емболія легеневої артерії, кардіогенний шок, тампонада перикарда, загострення бронхіальної астми).
Можна навести ще цілий ряд симптомів і проявів даного явища, проте охопити їх всіх неможливо, навіть і в декількох статтях.
На сьогоднішній момент існують різноманітні класифікації даного симптому. В статті розглянемо найбільш давню, але водночас і найбільш просту.
Гостра задишка. Утруднене дихання з гострим початком може бути проявом загрозливого для життя стану. Ознаки включають сплутаність свідомості, ціаноз (як нову знахідку), задишку під час розмови та недостатнє дихальне зусилля або виснажене дихання. Потенційну загрозу життю слід оцінити відразу. Вимірювання життєво важливих показників (серцевого ритму, артеріального тиску, насичення крові киснем) є обов’язковим для своєчасного прийняття рішення про те, що робити далі, зокрема, чи потрібно терміново госпіталізувати пацієнта у відділення інтенсивної терапії або отримати допомогу на місці. Частота дихання є ще одним важливим критерієм гостроти та важкості стану. Підвищена частота при поступленніі в лікарню свідчить про гірший результат (більша ймовірність лікування у відділенні інтенсивної терапії, вища смертність) і є незалежним параметром у багатьох системах оцінки в екстреній медицині та інтенсивній терапії (наприклад, Індекс невідкладної важкості та APACHE II).
Початкові помилкові діагнози призводять до тривалої госпіталізації та асоціюються з вищою смертністю. Більшість людей, у яких раптово розвивається задишка, відчувають себе у великій небезпеці. Часто такі емоційні фактори, як паніка, тривога та розчарування, додатково погіршують суб’єктивний стрес пацієнта.
Хронічна задишка зазвичай обумовлена однією з невеликої кількості причин: бронхіальна астма, ХОЗЛ, хронічна серцева недостатність, інтерстиціальна хвороба легень, посттуберкульозні зміни в легенях, захворювання нервово-м’язової системи; хронічна дихальна недостатність; пневмонія та психічні розлади (наприклад, тривожні розлади, панічні розлади, розлади соматизації). Однак у літніх пацієнтів часто важко віднести задишку до однієї причини.
Задишка - поширений симптом як у загальній практиці, так і в лікарнях первинної допомоги. Близько 7,4% пацієнтів, які звертаються до відділень швидкої допомоги, скаржаться на цей симптом; серед пацієнтів загальної практики 10% опитаних - на задишку при ходьбі на рівній землі і 25% - на задишку при більш інтенсивному навантаженні, наприклад, піднімаючись по сходах. У 1–4% пацієнтів основна причина звернення до лікаря - задишка. У спеціалізованій практиці хворих з таких діагнозом становлять 15–50% пацієнтів, які спостерігаються у кардіологів, і трохи менше 60% - у пневмонологів. 12% пацієнтів, яких обслуговує бригади первинної медичної допомоги, мають задишку, і половина з них потребує госпіталізації; серед госпіталізованих смертність становить близько 10%. Всі ці дані свідчать про надзвичайну поширеність такого явища як у звичному житті, так і у лікарській практиці.
Для того, щоб максимально точно визначити наявність та причину появи цього симптому необхідно завжди комплексно підходити до вирішення даної проблематики. Спершу слід дізнатися чи пов’язане виникнення задишки із фізичним навантаженням і, якщо так, то якої інтенсивності тренування її викликає. Варто також звернути увагу на те, чи задишка виникає спонтанно або в конкретний період часу. Не менш важливим є період доби (до прикладу, часто нічні задишки пов’язані з надмірною вагою). Як ми вже знаємо важливим є психологічний стан людини, тому це також слід враховувати при діагностиці. Щодо лабораторних методів визначення задишки, то тут існує декілька найпоширеніших способів.Перш за все, особливо в наш час, набув широкого застосування метод визначення насиченості киснем крові. Пов’язано це передусім з коронавірусною інфекцією, одним із головних симптомів якої є - задишка. За допомогою спеціальних приборів можна здійснити такий аналіз. Рівень кисню в крові (сатурація) у здорової людини має бути 95-99%.
Проте є люди з хронічними захворюваннями легень, серцево-судинною недостатністю, у них сатурація може бути 92-94% — для них це норма.
Наступним за популярністю методом є рентгенографія грудної клітки та комп’ютерна томографія (КТ). Даний метод є ефективним для визначення серцевої недостатності, легеневого фіброзу, ХОЗЛ, пневмонії.
ЕКГ або так звана Електрокардіограма допомагає визначити патології, які пов’язані з порушеним ритмом серця.Найменш популярним методом серед вищеназваних є вимірювання повітряного потоку та місткості легень пацієнта. Це може допомогти визначити тип та ступінь проблем з диханням у людини. Існує ряд ще інших способів перевірити наявність і причини задишки, але вони використовується рідше і можуть здійснюватися в порівнянні зі супутніми захворюваннями.
До основних профілактичних методів боротьби з цим явищем слід віднести – регулярні і правильно підібрані тренування (можуть включати як силові так і кардіо навантаження); постійні прогулянки на свіжому повітрі, відмова від куріння як активного так і пасивного; уникати різких запахів. Сюди також слід віднести психотерапію (методи, які зменшують тривогу, зокрема пізнавально-поведінкові заняття, релаксація, візуалізація, музика, медитація). Необхідно також позбавитися від лишньої ваги, якщо така є. До профілактичних засобів слід включити вживання добавок та вітамінів. Наприклад, магній допоможе укріпити стінки судин, боротися зі спазмами. Коензим Q-10 зміцнити наш серцевий м’яз. Омега – 3 (риб’ячий жир) дасть загальний, позитивний ефект на наш організм (в тому числі серце і судини). Про ці та інші препарати детальніше можете прочитати тут.
Лікування. Для того, щоб позбавитися даної проблеми необхідно усунути першопричину виникнення (як ми вже розглядали, це може бути пов’язано із захворюванням різних систем організму). Для полегшення дихання необхідно використовувати інгалятори, обов’язково застосовувати астматикам та хворим на ХОЗЛ. Якщо задишка пов’язана з бронхіальною астмою, вона зазвичай добре реагує на такі ліки, і як бронходилататори та стероїди. Коли це викликано інфекцією, такою як бактеріальна пневмонія, антибіотики можуть допомогти у вирішенні даної проблеми. До лікувальних методів слід також віднести різні терапії, які здійснюються під наглядом лікарів, процедури із застосуванням медичного устаткування.
Отож, узагальнюючи матеріал з даної тематики можна виділити кілька ключових тез. Перш за все задишка – є суб’єктивним симптомом (сигналом), який може бути цілком безпечним і одноразовим явищем в житті кожного з нас, так і передвісником серйозних порушень та захворювань. Останні наукові та статистичні дослідження демонструють, що значна кількість звичайних людей, а також госпіталізованих пацієнтів в тій чи іншій міри стикалися і стикаються з даним явищем. Причиною виникнення задишки можуть слугувати фактори як фізіологічні, так і психо-емоційні. Для профілактики і лікування даного симптому використовуються різноманітні підходи та засоби. Сюди відносять немедикаментозне і терапевтичне (під наглядом спеціалістів) лікування.
Не знайдено дописів
Написати відгук