Трібулус террестріс (tribulus terrestris) – ефективний помічник у тренуваннях чи абсолютно непотрібна річ. Розбираємо ефекти даної добавки з боку традиційної та доказової медицини.
Зміст статті
Використання в традиційній медицині
Що говорять науковці про Трібулус Терестріс?
Потенційні властивості трібулуса
Однією із найбільш дискусійних тем у сфері спортивного харчування є так звана категорія бустерів тестостерону. Вивчаюючи дане питання, можна стикнутися з кардинально відмінними позиціями – необхідність тестобустерів у тренувальному процесі або їх повна неефективність. В даній статті ми детальніше розглянемо найбільш популярний препарат з вищезгаданої категорії, а саме – Трібулус Терестріс та його вплив на вироблення власного тестостерону, відновлюючі, анаболічні функції організму та лібідо. Також з’ясуємо якими властивостями він володіє і чому є надзвичайно перспективним для подальших досліджень. Дана стаття в основному буде побудована на систематичних наукових експериментах для того, щоб максимально обмежити суб’єктивізм.
Загальний опис
Tribulus terrestris (сімейство Zygophyllaceae), широко відомий як Gokshur або Gokharu або пункційна лоза. Плоди цієї рослини використовувалися в традиційній китайській медицині для лікування хвороб очей, набряків, здуття живота, високого кров'яного тиску та серцево-судинних захворювань. В Індії його використовували для лікування імпотенції, поганого апетиту, жовтяниці, розладів сечостатевої системи та серцево-судинних захворювань. Це рослина, яка росте в Південній Африці, Австралії, Індії та Європі. Вона має у своєму складі хімічні сполуки, що використовуються в різноманітних медичних напрямках і містить такі компоненти як флавjноїди, флавонолглікозиди, стероїдні сапоніни та алкалоїди. Окрім цього, ця рослина володіє такими властивостями як: сечогінна, афродизіачна, протиуролітна, імуномодулююча, протидіабетична, гіполіпідемічна, кардіотонічна. З боку центральної нервової системи: гепатопротекторна, протизапальна, знеболювальна, спазмолітична, протипухлинна, антибактеріальна.
Існують інші види з роду трибулусів, які іноді використовуються в якості добавок, включаючи пентандр (має більше кемпферолу у своєму флавоноїдному профілі, тоді як terrestris має більше кверцетину. Пентандр також має трицин-7-діглюкозид як унікальний компонент і alatus, який також володіє стероїдними глікозидами, такими як спіростан, фуростан і холестан, і бере участь у підвищенні тестостерону, подібно до pedalium murex, але не tribulus terrestris.
Це невеликий, 10-60 см заввишки, гострий або шовковисто-волосистий чагарник. Листки супротивні, часто нерівні, парноперисті, від п'яти до восьми пар, еліптичні або довгасті ланцетні. Квіти жовтого кольору. Плоди мають характерну зірчасту форму, трохи округлої форми, стиснуті, п’ятикутні, вкриті ніжками світло-жовтого кольору. У кожному крокусі є кілька насінин з поперечними перегородками між ними. Насіння маслянисте. У свіжому вигляді корінь тонкий, волокнистий, циліндричний, часто розгалужений, має ряд дрібних корінців світло-коричневого кольору. Плоди і коріння в основному використовуються як народні ліки для лікування різних недуг.
Використання в традиційній медицині
Екстракт з Трібулуса Терестріса (ТТ) використовується в народній медицині як загальнозміцнюючий, паліативний, в’яжучий, шлунковий, гіпотензивний, сечогінний, літотриптичний, дезінфікуючий засіб та афродизіак. Народні цілителі говорять, що висушені плоди трави ефективні при більшості захворювань сечостатевої системи. Це життєво важлива складова Гокшураді Гуггул - потужний аюрведичний препарат, який використовується для підтримки правильного функціонування сечостатевих шляхів і для видалення сечових каменів. TT століттями використовувався в Аюрведі (найдавніша система традиційної медицини, що походить з Південної Азії, а нині практикується і в інших регіонах світу як альтернативна медицина) для лікування імпотенції, венеричних захворювань і сексуальної слабкості. У Болгарії рослина використовується як народний засіб для лікування імпотенції. На додаток до всіх цих застосувань, аюрведична фармакопея Індії приписує коренеплоду і фруктам кардіотонічні властивості.
Що говорять науковці про Трібулус Терестріс?
Щоб дізнатися ефективність будь-якої добавки необхідно звернутися до наукових досліджень. Для більш якісної та об'єктивної оцінки візьмемо кілька джерел.
1.Болгарські важкоатлети
Перші наукові висновки про сприятливий ефект від застосування трібулусу надали дослідники Болгарської фармацевтичної групи. Вони заявили, що його екстракти підвищують лібідо, тестостерон в крові та сперматогенез, а також покращують статеву функцію чоловіків. З 1970-х років трібулус використовували як препарат під назвою Трибестан. Було припущення, що покращення фізичної працездатності серед болгарських спортсменів, особливо важкоатлетів, досягнуто завдяки використанню цього продукту.
2. Експерименти 2001/2006 р. – Композиція Трібулусу та андрогену (чоловічий статевий гормон)
В одному дослідженні (Brown et al. , 2001) науковці зосередили свою увагу на екзогенному (отримання ззовні) андростендіоні та андростендіолі, стероїдах, які в організмі людини перетворюються на більш біологічно активні сполуки. Припускаючи, що трібулус підвищить швидкість цього перетворення і як наслідок, підвищить ефективність відносно невеликих кількостей цих прогормонів. Ці самі автори провели більш комплексні дослідження біологічного ефекту даної рослини, застосовуваної одночасно з андростендіолом (Brown et al. , 2001) або андростендіон (Brown et al., 2000a). Композиції Трібулусу-андрогену тестували серед здорових чоловіків у віці 30–59 років, які отримували екстракт ТТ (трібулус терестріс) із 100 мг прогормону на добу. Результати не показали змін загального тестостерону в крові в обох випадках, але відбулося значне збільшення (на 37%) вільної, біологічно активної фракції тестостерону, викликане добавкою андростендіолу - Tribulus terrestris (Brown et al., 2001).
.jpg?1641399554555)
Однак, коли добова доза перорального прийому андростендіону була набагато вищою (300 мг) без TT, молоді чоловіки покращили свою м’язову силу після 8-тижневого періоду силових тренувань, а рівень їх вільного тестостерону збільшився на 45% (King et al., 1999 рік).
3. Влив на лібідо
.jpg?1641408344798)
Досліди, проведені на кастрованих щурах, показали, що екстракт ТТ, введений перорально (5 мг/кг), має афродизіакальну активність (Gouthaman et al., 2002 ), а ефекти залежали від дози (Singh та ін., 2012). Дослідження, проведені на приматах (павіанах і мавпах-резусах), кроликах і кастрованих щурах, показали, що внутрішньовенне введення екстракту ТТ (7,5 мг/кг) призвело до значного підвищення рівня андрогенів у крові – тестостерону, DHT та DHEAS – на 52, 31 і 29% відповідно у приматів, тоді як у кроликів DHT підвищився на 30%, а у кастрованих щурів загальний тестостерон в крові був підвищений на 25% (Гаутаман і Ганесан, 2008).
На відміну від цих результатів, дослідження, проведене у 2010 році не виявило змін у рівні тестостерону в крові у кастрованих щурів після 28-денного періоду перорального лікування високою добовою дозою ТТ. З іншого боку, були докази того, що щури, які одночасно отримували ТТ і морфін, демонстрували значно нижче зниження рівня статевих гормонів у крові та гонадотропіну гіпофіза (лютеїнізуючого гормону), порівняно з щурами, які піддавалися дії лише наркотику (Ghosian Moghaddam et al., 2013).
4. Влив на рівень тестостерону та фізичні якості людини
В одному дослідженні за 2000 рік науковці повідомили про відсутність змін у крові тестостерону та ЛГ (Лютеїнізуючий гормон) після 5-денного періоду прийому TT (750 мг/добу), а також про незмінний рівень тестостерону в сечі до співвідношення епітестостерону.
В експерименті 2005 року на людях було зафіксовано, що ні (10 мг/кг), ні (20 мг/кг) ТТ, що приймається перорально, не впливають на рівень тестостерону, андростендіону або лютеїнізуючого гормону в крові після 4-тижневого періоду прийому добавок.
Проте, є два наукових дослідження, які мають не такі однознані висновки.
Перше про вплив екстракту Tribulus terrestris на параметри функціональної підготовленості та гомеостазу організму спортсменів. Після 20-денного прийому спортивної добавки «Трибулус» у молодих чоловіків значно підвищилися анаеробна та алактична м’язова сила, а також рівень тестостерону в крові.
В експерименті 2012 року взяли участь в основному чоловіки похилого віку з раніше порушеною еректильною функцією і зниженим рівнем загального (8,0 нмоль/л) і вільного (0,19 нмоль/л) тестостерону в крові. Препарат «Традаміксина», що складається з TT, Alga Eckonia, D-глюкозаміну та N-ацетилглюкозаміну, що вводився щодня протягом 2-місячного періоду, покращував лібідо та підвищував фракції тестостерону до середніх рівнів 23,3 та 0,42 нмоль/л відповідно. Однак слід підкреслити, що в обох експериментах не було впевненості, який компонент цих продуктів викликав біологічні переваги, і чи сприяв ТТ цим ефектам.
Потенційні властивості трібулуса
На даний момент проводиться ряд наукових експериментів з метою виявлення нових властивостей Трібулуса Терестріса (не тільки вплив на тестостерон та лібідо). На початку статті ми вже розглянули, що склад даної рослини є надзвичайно великий, а це у свою чергу дає можливість розширити поле досліджень. Нижче ми розглянемо найбільш цікаві твердження:
1. Вплив на ЦНС (Центральна нервова система)
У кількох дослідженнях було показано нейропротекторну дію екстрактів ТТ при хворобі Альцгеймера, спричиненої хлоридом алюмінію у щурів. Поліпшення біохімічних і поведінкових показників було пов'язано з антиоксидантною активністю екстракту, а також з хелатуючими властивостями флавоноїдів.
2. Антигіперглікемічний ефект
Було показано, що дослідження, проведені з екстрактами ТТ, інгібують активність альфа-глюкозидази та альфа-амілази. Альфа-глюкозидаза і альфа-амілаза є ферментами, які беруть участь у гідролізі вуглеводів. Альфа-амілаза розщеплює полігосахариди до дисахаридів, а альфа-глюкозидаза розщеплює дисахариди на моносахариди, що всмоктуються. Було доведено, що пригнічення активності цих ферментів зменшує постпрандіальну гіперглікемію у хворих на цукровий діабет. Екстракти ТТ демонстрували відносно вищу здатність інгібування альфа-амілази, ніж альфа-глюкозидази.
3. Протизапальна функція
Вважається, що одним з основних превентивних (захисних) засобів протизапльних процесів є зниження регуляції білка NFκB. Використаний екстракт стандартизували в трибулюстерині (водний екстракт з 0,54 мг% трибулюстерину з Індії, частина рослини не вказана). Оскільки білок NFκB також є медіатором клітинного циклу та виживання клітин, було показано, що екстракти ТТ можуть індукувати апоптоз у клітинах раку печінки людини шляхом інгібування сигнального шляху NFκB (водний екстракт з фруктів, з Кореї). Дослідження також показали, що екстракти мають протизапальну дію навіть при місцевому застосуванні.
4. Боротьба з бактеріями
Існує кілька досліджень, які виявили антибактеріальну дію тотальних або фракціонованих екстрактів ТТ на грамнегативних і грампозитивних штамів бактерій. Серед грам-позитивних бактерій анаеробні штами, такі як золотистий стафілокок, Streptoccocus Mutans, Streptococcus Sanguinis, Actinomyces viscosus, Enteroccocus фекальний, and Bacillus subtilis. А також серед грамнегативних бактерій кишкової палички, сальмонели, черевного тифу, Proteus Mirabilis і Klebsiella pneumoniae. Досі невідомо, які компоненти відповідають за антибактеріальну активність, але алкалоїди сприяють загальному антибактеріальному ефекту сумарних екстрактів. Антибактеріальні ефекти сапонінів добре задокументовані, а механізм дії заснований на руйнуванні клітинної мембрани, що призводить до загибелі клітин (бактерицидний ефект), ймовірно, через їх амфіфільну (здатність деяких сполук проявляти одночасно гідрофільні та гідрофобні властивості) природу та їх поверхнево-активні властивості. Крім того, було помічено, що сапоніни можуть модулювати іонні канали, впливаючи на мембранний потенціал.
5. Боротьба з вільними радикалами (антиоксидант)
Вільні радикали постійно утворюються в організмі. Це молекули, у зовнішній електронній оболонці яких є один або кілька неспарених електронів. Такі молекули активно хочуть захопити ще один, що призводить до їх взаємодії з іншими молекулами. При зіткненні вільного радикалу з молекулою утворюється новий вільний радикал, який в свою чергу атакує іншу молекулу - відбувається запуск ланцюгової реакції, в результаті якої пошкоджуються наші клітини. Продукування активних форм кисню (АФК) в організмі призводить до розвитку різних захворювань. Екстракти ТТ містять флавоноїди та поліфенолкарбонові кислоти. Антиоксидантна активність цих сполук переконливо підтверджена на основі їх здатності віддавати водень. В одному з досліджень виявили, що обробка екстрактами ТТ (частина рослини не вказано, екстракція етанолом, походження з Індії) підвищувала активність каталази та супероксиддисмутази та зменшувала концентрацію малонового діальдегіду (MDA). Ці ефекти були помічені у щурів з цукровим діабетом і у щурів з депресією. Каталаза розщеплює перекис водню (H 2 O 2 ) до води та кисню, і вона відіграє важливу роль у захисті клітин від АФК. MDA є маркером окисного стресу і є одним із кінцевих продуктів окислення поліненасичених жирних кислот (ПНЖК).
Висоновок
Джерела
-
Антиглікаційна та протипухлинна активність сухого екстракту Tribulus terrestris.
-
Останні дослідження трав-афродизіаків для лікування чоловічої статевої дисфункції.
-
Альтернативна медицина та фітопрепарати в лікуванні еректильної дисфункції: систематичний огляд.
-
Просексуальні та андрогенні ефекти Tribulus terrestris L.: факт чи вигадка.
Не знайдено дописів
Написати відгук
